Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти

 

                                                                                        СХВАЛЕНО

                                                                                Педагогічною радою

                                                                                                                                     Протокол № 8       від        28.08.2020                                                                       

 

 

Положення

про внутрішню систему

забезпечення якості освіти

у Херсонській гімназії №14 Херсонської міської ради

 

1.           Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти в Херсонській гімназії № 14 Херсонської міської ради розроблено відповідно до вимог Закону України «Про освіту» та Статуту Херсонської гімназії  № 14 Херсонської міської ради.

 

2.Внутрішня система забезпечення якості в закладі включає:

 

Ø  стратегію та процедури забезпечення якості освіти;

Ø  систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;

Ø  оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;

Ø  оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;

Ø  оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти;

Ø  забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти;

Ø  створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища;

Ø  інші процедури та заходи, що визначаються спеціальними законами або документами закладу освіти.

Внутрішні чинники якості загальної середньої освіти:

Ø  якість основних умов освітнього процесу;

Ø  якість реалізації освітнього процесу;

Ø  якість результатів освітнього процесу.

 

3. Система й механізми забезпечення академічної доброчесності.

 

Ø    Академічна доброчесність – це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та наукових (творчих) досягнень.

Дотримання академічної доброчесності педагогічними працівниками передбачає:

Ø   посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

Ø   дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

Ø   можливість використання розробок, відео-, аудіо- матеріалів, презентацій

      інших вчителів з обов’язковим посиланням на джерело, не порушуючи

      авторських прав;

Ø   надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність;

Ø   контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;

Ø  об’єктивне оцінювання результатів навчання;

Ø За порушення академічної доброчесності педагогічні працівники закладу можуть бути притягнені до відповідальності згідно статті 42 п.п.5-8 Закону України «Про освіту».

 

4. Критерії, правила та процедури оцінювання здобувачів освіти

Оцінювання якості знань здобувачів освіти здійснюється на основі критеріїв, визначених Міністерством освіти і науки України.

Критерії  оцінювання  та очікувані результати освітньої діяльності учнів є  обов’язковою  складовою  навчальної  програми предмета.  На  початку вивчення теми  вчитель  повинен  ознайомити  учнів  з системою та критеріями її оцінювання.

Рівні навчальних досягнень

Бали

Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

1

Здобувач освіти  розрізняє об'єкти вивчення

I. Початковий

2

Здобувач освіти  відтворює незначну частину навчального матеріалу, має нечіткі уявлення про об'єкт вивчення

3

Здобувач освіти  відтворює частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконує елементарні завдання

4

Здобувач освіти  з допомогою вчителя відтворює основний навчальний матеріал, може повторити за зразком певну операцію, дію

II. Середній

5

Здобувач освіти  відтворює основний навчальний матеріал, здатний з помилками й неточностями дати визначення понять, сформулювати правило

6

Здобувач освіти   виявляє знання й розуміння основних положень навчального матеріалу. Відповідь його(її) правильна, але недостатньо осмислена. Вміє застосовувати знання при виконанні завдань за зразком

7

Здобувач освіти  правильно відтворює навчальний матеріал, знає основоположні теорії і факти, вміє наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролює власні навчальні дії

III. Достатній

8

Знання здобувача освіти  є достатніми, він (вона) застосовує вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, намагається аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв'язки і залежність між явищами, фактами, робити висновки, загалом контролює власну діяльність. Відповідь його (її) логічна, хоч і має  неточності

9

Здобувач освіти  добре володіє вивченим матеріалом, застосовує знання в стандартних ситуаціях, уміє аналізувати й систематизувати інформацію, використовує загальновідомі докази із самостійною і правильною аргументацією

10

Здобувач освіти   має повні, глибокі знання, здатний(а)  використовувати їх у практичній діяльності, робити висновки, узагальнення

IV. Високий

11

Здобувач освіти  має гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, аргументовано використовує їх у різних ситуаціях, уміє знаходити інформацію та аналізувати її, ставити і розв'язувати проблеми

12

Здобувач освіти   має системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовує їх у стандартних та нестандартних ситуаціях. Уміє самостійно аналізувати, оцінювати, узагальнювати опанований матеріал, самостійно користуватися джерелами інформації, приймати рішення

Для  врахування  думки  здобувачів освіти    щодо  якості  та  об’єктивності  системи оцінювання проводяться щорічні соціологічні (анонімні) опитування здобувачів освіти  і випускників, а також моніторинг оцінювання ступеня задоволення  здобувачів освіти.

Результати  оцінювання  здобувачів    освіти  обговорюються  на засіданні педагогічної  ради гімназії .

 

При оцінюванні навчальних досягнень здобувачів освіти  мають ураховуватися:

 

Ø характеристики відповіді здобувача освіти  : правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;

Ø якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;

Ø сформованість предметних умінь і навичок;

Ø рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;

Ø досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв'язувати їх, формулювати гіпотези);

Ø самостійність оцінних суджень.                                                                                             

 

  5.  Процедура оцінювання педагогічної діяльності педагогічного працівника включає в себе атестацію та сертифікацію.

 

         Атестація педагогічних працівників - це система заходів, спрямованих на всебічне та комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників.

Згідно статті 50 Закону України «Про освіту», Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого зі змінами наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту № 1473 від 20.12.2011 р., наказом МОН № 1135 від 08.08.2013 р., згідно з яким складається план,в гімназії проводиться атестація педагогічних працівників як система заходів, спрямованих на всебічне та комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників.

       Атестація педагогічних працівників може бути черговою або позачерговою. Педагогічний працівник проходить чергову атестацію не менше одного разу на п’ять років, крім випадків, передбачених законодавством.

    За результатами атестації визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді, присвоюються кваліфікаційні категорії, педагогічні звання. Перелік категорій і педагогічних звань педагогічних працівників визначається Кабінетом Міністрів України.   Рішення атестаційної комісії може бути підставою для звільнення педагогічного працівника з роботи у порядку, встановленому законодавством.

         Положення про атестацію педагогічних працівників затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки.

          Щорічне підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти здійснюється відповідно до Закону України "Про освіту". Загальна кількість академічних годин для підвищення кваліфікації педагогічного працівника впродовж п’яти років не може бути меншою за 150 годин, з яких певна кількість годин має бути обов’язково спрямована на вдосконалення знань, вмінь і практичних навичок у частині роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.

      Один із принципів організації атестації - здійснення комплексної оцінки діяльності педагогічного працівника, яка передбачає забезпечення всебічного розгляду матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду від попередньої атестації. Необхідною умовою об’єктивної атестації є всебічний аналіз освітнього процесу у закладі, вивчення думки батьків, учнів та колег вчителя, який атестується тощо.

Сертифікація педагогічних працівників - це зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника (у тому числі з педагогіки та психології, практичних вмінь застосування сучасних методів і технологій навчання), що здійснюється шляхом незалежного тестування, самооцінювання та вивчення практичного досвіду роботи.

Сертифікація педагогічного працівника відбувається на добровільних засадах виключно за його ініціативою. 

6.Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти :                 

Управлінська діяльність керівних працівників закладу освіти на сучасному етапі передбачає вирішення низки концептуальних положень, а саме:

Ø створення умов для переходу від адміністративного стилю управління до громадсько-державного;

Ø раціональний розподіл роботи між працівниками закладу з урахуванням їх кваліфікації, досвіду та ділових якостей;

Ø забезпечення оптимальної організації освітнього процесу, який би забезпечував належний рівень освіченості і вихованості випускників та підготовку їх до життя в сучасних умовах;

Ø визначення найбільш ефективних для керівництва шляхів і форм реалізації стратегічних завдань, які б повною мірою відповідали особливостям роботи закладу та діловим якостям адміністрації, раціональне витрачення часу всіма працівниками закладу;

Ø правильне і найбільш ефективне використання навчально-матеріальної бази та створення сприятливих умов для її поповнення в сучасних умовах;

Ø забезпечення високого рівня працездатності всіх учасників освітнього процесу;

Ø створення здорової творчої атмосфери в педагогічному колективі.

Сучасні положення освітнього менеджменту вимагають від керівника навчального закладу фахових компетенцій:

Ø прогнозувати позитивне майбутнє і формувати дух позитивних змін;

Ø забезпечувати відкрите керівництво;

Ø вивчати інтереси і потреби місцевої громади й суспільства в цілому, щоб визначати нові цілі і завдання;

Ø організовувати роботу колективу на досягнення поставлених цілей;

Ø працювати над залученням додаткових ресурсів для якісного досягнення цілей;

Діяльність керівника закладу визначається такими чинниками:

Ø рівнем його компетентності;

Ø обраною концепцією власної діяльності;

Ø рівнем розвитку і спрямованості організаційної культури закладу;

Ø вмінням установити ефективність освітнього процесу, якість створених умов для його проведення;

Ø вплив  на продуктивність роботи гімназії .

Ø однією з форм контролю діяльності педагогічних працівників, до яких належать і керівники закладу освіти, є атестація. Метою даного процесу контролю за діяльністю закладу є:

Ø найбільш раціональне використання спеціалістів, підвищення ефективності їх праці та відповідальності за доручену справу;

Ø сприяння подальшому покращенню підбору і вихованню кадрів, підвищення їх ділової кваліфікації;

Ø посилення матеріальної і моральної зацікавленості працівників;

Ø забезпечення більш тісного зв’язку заробітної плати з результатами їхньої праці;

Ø визначення відповідності займаній посаді;

Ø стимулювання їх професійного та посадового зростання.

7.  Створення в школі інклюзивного освітнього середовища

      Особам з особливими освітніми потребами освіта надається нарівні з іншими особами, у тому числі шляхом створення належного фінансового, кадрового, матеріально-технічного забезпечення та забезпечення універсального дизайну та розумного пристосування, що враховує індивідуальні потреби таких осіб.

       Право на доступну освіту зазначеної категорії дітей реалізується за бажанням батьків шляхом організації індивідуальної форми навчання.

       Категорії осіб з особливими освітніми потребами визначаються актами Кабінету Міністрів України.

8. Характеристика чинної внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладі.

 Внутрішня система забезпечення якості в закладі складається ззабезпечення та моніторингу якості освіти і освітньої діяльності.

8.1. Поточний контроль результатів навчання здобувачів освіти здійснюється впродовж навчального року, розподіленого на два семестри. Контроль здійснюється з метою оцінювання учнівських компетентностей під час усіх видів занять та самостійної роботи учнів з вивчення навчальних предметів.

8.2. Поточні і проміжні результати навчальних досягнень учнів фіксуються в класних журналах і доступні для перегляду педагогами, учнями, їхніми батьками.

8.3. Підсумковий контроль здійснюється у формі підсумкових контрольних робіт, ДПА.

8.4.Моніторинг якості освіти - це система послідовних і систематичних заходів, що здійснюються з метою виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти в країні, на окремих територіях, у закладах освіти (інших суб’єктах освітньої діяльності), встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності її заявленим цілям, а також оцінювання ступеня, напряму і причин відхилень від цілей.

Завдання моніторингу:

Ø  Здійснення систематичного контролю за освітнім процесом у гімназії.

Ø  Створення власної системи неперервного і тривалого спостереження, оцінювання стану освітнього процесу.

Ø  Аналіз чинників впливу на результативність успішності, підтримка високої мотивації навчання.

Ø  Створення оптимальних соціально-психологічних умов для саморозвитку та самореалізації здобувачів освіти і педагогів.

Ø  Прогнозування на підставі об’єктивних даних динаміки й тенденцій розвитку освітнього процесу в гімназії .

8.5 Обʼєктами моніторингу якості освітньої діяльності закладу є:

Ø здобувачі освіти;

Ø педагоги;

Ø класні керівники;

Ø батьки і громадськість та ін.

8.6. Форми і методи моніторингу у закладі є:

Ø самооцінювання власної діяльності педагогами, здобувачами освіти, адміністрацією;

Ø внутрішня  оцінка  діяльності  адміністрацією,  керівниками  методичних  об’єднань (проведення контрольних робіт, участь у І, ІІ, ІІІ етапах Всеукраїнських предметних олімпіад, відвідування уроків, заходів);

8.7.  Критерії моніторингу:

Ø об’єктивність (створення рівних умов для всіх учасників освітнього процесу);

Ø систематичність (згідно алгоритму дій, в певній послідовності (плануванням);

Ø відповідність завдань змісту досліджуваного матеріалу (чіткість оцінювання, перевірка результатів);

Ø надійність (повторний контроль);

гуманізм (довіра, повага до особистості).

8.8.Функції моніторингу:

Ø інформаційна – створює масив інформації щодо якості освіти;

Ø діагностична – визначає реальний стан якості освіти;

Ø оцінювальна – дає кількісно-якісну оцінку об’єктів освітнього процесу у гімназії ;

Ø коригувальна – мінімізує вплив негативних факторів у освітньому процесі;

Ø прогностична – формує стратегію і тактику розвитку освіти у навчальному закладі;

Ø управлінська– впливає на зміст і методи управлінської діяльності.

 

         При здійсненні моніторингу якості освітньої діяльності виявляється:

 

Ø встановлення зворотнього зв’язку з учасниками освітнього процесу (опитування учнів, педагогів тощо);

Ø сприяння підвищенню кваліфікації педагогічних працівників;

Ø забезпечення доступності інформації щодо результатів діяльності закладу на сайті гімназії;

Ø постійне удосконалення інформаційної системи закладу для створення ефективного інформаційного середовища.

8.9.Напрями моніторингу:

Ø дотримання законодавства у сфері освіти;

Ø оснащеність освітнього процесу;

Ø рівень навчальних досягнень;

Ø організація превентивної освіти дітей та молоді;

Ø професіоналізм педагогічних працівників;

Ø організація управлінської діяльності;

Ø ефективність виховних систем;

Ø виконання соціального замовлення;

Ø забезпечення доступності базової середньої  освіти.

 

9. Стратегічні цілі і завдання удосконалення внутрішньої системи забезпечення якості освіти.

9.1. Дотримання норм та процедур забезпечення якості освіти всіма учасниками освітньої діяльності закладу є основною стратегічною ціллю внутрішньої системи освіти.

9.2. Основні завдання внутрішньої системи забезпечення якості освіти:

Ø моніторинг ресурсного потенціалу закладу;

Ø моніторинг змісту освіти;

Ø спостереження за реалізацією освітнього процесу;

Ø моніторинг управління ресурсами та процесами;

Ø моніторинг використання інноваційних технологій;

Ø моніторинг стану соціально-психологічного середовища закладу;

Ø контроль стану прозорості освітньої діяльності та оприлюднення інформації щодо результатів;

Ø рекомендації щодо покращення цієї діяльності, стратегічне планування.

9.3. Здійснення постійного моніторингу змісту освіти полягає у періодичному аналізі навчальних планів, програм навчальних дисциплін на предмет їх відповідності навчальним потребам здобувачів освіти.

9.4. Моніторинг ресурсного потенціалу закладу полягає в аналізі відповідності матеріально-технічного, навчально-методичного та інформаційного ресурсів цілям освітніх програм, встановлення ефективності функціонування інформаційної системи гімназії .

9.5. Моніторинг ефективності управління ресурсами та процесами в гімназії полягає у визначенні планування, організації, контролю та обліку в навчальному процесі, полягає в вивченні морально-психологічного клімату в колективі.

9.6. Вивчення (діагностування) стану соціально-психологічного середовища школи.

9.7. Обов’язковою складовою діяльністю щодо покращення якості освітньої діяльності є участь у стратегічному плануванні.

 

10. Очікувані результати:

 

Ø    Отримання результатів стану освітнього процесу в закладі освіти.

Ø    Покращення функцій управління освітнім процесом, накопичення даних для прийняття управлінських та тактичних рішень.

Підсумки моніторингу:

Ø  Підсумки моніторингу узагальнюються у схемах, діаграмах, висвітлюютьсяв аналітично-інформаційнихматеріалах;

Ø  Дані моніторингу можуть використовуватись для обговорення назасіданнях методичних об’єднаннях, нарадах при директору, педагогічнихрадах;

Ø  За результатами моніторингу розробляються рекомендації,приймаються управлінські рішення щодо планування та корекції роботи;

Ø  Визначається якість планування, контроль рівня досягнень учасників освітнього процесу;

Ø  Управління якістю (виконання вимог нормативних документів);

Ø   Складання загального рейтингу навчальних досягнень здобувачів освіти та оприлюднення рейтингу на веб-сайті;

Ø  Забезпечення підвищення кваліфікації педагогічних працівників;

Ø    Впровадження політики академічної доброчесності.

 

            


              СХВАЛЕНО
              Педагогічною радою
              Протокол        від                                                                                


Положення
про внутрішню систему
забезпечення якості освіти
у Херсонській загальноосвітній школі
І-ІІ ступенів №14 Херсонської міської ради

1.           Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти в Херсонській загальноосвітній школі І-ІІ ступенів № 14 Херсонської міськоїради розроблено відповідно до вимогЗакону України «Про освіту» та Статуту Херсонської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів № 14 Херсонської міської ради.

2.Внутрішня система забезпечення якості в закладі включає:

Ø  стратегію та процедури забезпечення якості освіти;
Ø  систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;
Ø  оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;
Ø  оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;
Ø  оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти;
Ø  забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти;
Ø  створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища;
Ø  інші процедури та заходи, що визначаються спеціальними законами або документами закладу освіти.
Внутрішні чинники якості загальної середньої освіти:
Ø  якість основних умов освітнього процесу;
Ø  якість реалізації освітнього процесу;
Ø  якість результатів освітнього процесу.

3. Система й механізми забезпечення академічної доброчесності.

Ø    Академічна доброчесність – це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та наукових (творчих) досягнень.
Дотримання академічної доброчесності педагогічними працівниками передбачає:
Ø   посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
Ø   дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;
Ø   можливість використання розробок, відео-, аудіо- матеріалів, презентацій
      інших вчителів з обов’язковим посиланням на джерело, не порушуючи
      авторських прав;
Ø   надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність;
Ø   контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;
Ø  об’єктивне оцінювання результатів навчання;
Ø За порушення академічної доброчесності педагогічні працівники закладу можуть бути притягнені до відповідальності згідно статті 42 п.п.5-8 Закону України «Про освіту».

4. Критерії, правила та процедури оцінювання здобувачів освіти
Оцінювання якості знань здобувачів освіти здійснюється на основі критеріїв, визначених Міністерством освіти і науки України.
Критерії  оцінювання  та очікувані результати освітньої діяльності учнів є  обов’язковою  складовою  навчальної  програми предмета.  На  початку вивчення теми  вчитель  повинен  ознайомити  учнів  з системою та критеріями її оцінювання.
Рівні навчальних досягнень
Бали
Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

1
Учень (учениця) розрізняє об'єкти вивчення
I. Початковий
2
Учень (учениця) відтворює незначну частину навчального матеріалу, має нечіткі уявлення про об'єкт вивчення

3
Учень (учениця) відтворює частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконує елементарні завдання

4
Учень (учениця) з допомогою вчителя відтворює основний навчальний матеріал, може повторити за зразком певну операцію, дію
II. Середній
5
Учень (учениця) відтворює основний навчальний матеріал, здатний з помилками й неточностями дати визначення понять, сформулювати правило

6
Учень (учениця) виявляє знання й розуміння основних положень навчального матеріалу. Відповідь його(її) правильна, але недостатньо осмислена. Вміє застосовувати знання при виконанні завдань за зразком

7
Учень (учениця) правильно відтворює навчальний матеріал, знає основоположні теорії і факти, вміє наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролює власні навчальні дії
III. Достатній
8
Знання учня (учениці) є достатніми, він (вона) застосовує вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, намагається аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв'язки і залежність між явищами, фактами, робити висновки, загалом контролює власну діяльність. Відповідь його (її) логічна, хоч і має  неточності

9
Учень (учениця) добре володіє вивченим матеріалом, застосовує знання в стандартних ситуаціях, уміє аналізувати й систематизувати інформацію, використовує загальновідомі докази із самостійною і правильною аргументацією

10
Учень (учениця) має повні, глибокі знання, здатний(а)  використовувати їх у практичній діяльності, робити висновки, узагальнення
IV. Високий
11
Учень (учениця) має гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, аргументовано використовує їх у різних ситуаціях, уміє знаходити інформацію та аналізувати її, ставити і розв'язувати проблеми

12
Учень (учениця) має системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовує їх у стандартних та нестандартних ситуаціях. Уміє самостійно аналізувати, оцінювати, узагальнювати опанований матеріал, самостійно користуватися джерелами інформації, приймати рішення
Для  врахування  думки  учнів  щодо  якості  та  об’єктивності  системи оцінювання проводяться щорічні соціологічні (анонімні) опитування учнів і випускників, а також моніторинг оцінювання ступеня задоволення  здобувачів освіти.
Результати  оцінювання  здобувачів    освіти  обговорюються  на засіданні педагогічної  ради школи.

При оцінюванні навчальних досягнень учнів мають ураховуватися:

Ø характеристики відповіді учня: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;
Ø якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;
Ø сформованість предметних умінь і навичок;
Ø рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;
Ø досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв'язувати їх, формулювати гіпотези);
Ø самостійність оцінних суджень.                                                                                             

  5.  Процедура оцінювання педагогічної діяльності педагогічного працівника включає в себе атестацію та сертифікацію.

         Атестація педагогічних працівників - це система заходів, спрямованих на всебічне та комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників.
Згідно статті 50 Закону України «Про освіту», Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого зі змінами наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту № 1473 від 20.12.2011 р., наказом МОН № 1135 від 08.08.2013 р., згідно з яким складається план,в школі проводиться атестація педагогічних працівників як система заходів, спрямованих на всебічне та комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників.
       Атестація педагогічних працівників може бути черговою або позачерговою. Педагогічний працівник проходить чергову атестацію не менше одного разу на п’ять років, крім випадків, передбачених законодавством.
    За результатами атестації визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді, присвоюються кваліфікаційні категорії, педагогічні звання. Перелік категорій і педагогічних звань педагогічних працівників визначається Кабінетом Міністрів України.   Рішення атестаційної комісії може бути підставою для звільнення педагогічного працівника з роботи у порядку, встановленому законодавством.
         Положення про атестацію педагогічних працівників затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки.
          Щорічне підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти здійснюється відповідно до Закону України "Про освіту". Загальна кількість академічних годин для підвищення кваліфікації педагогічного працівника впродовж п’яти років не може бути меншою за 150 годин, з яких певна кількість годин має бути обов’язково спрямована на вдосконалення знань, вмінь і практичних навичок у частині роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.
      Один із принципів організації атестації - здійснення комплексної оцінки діяльності педагогічного працівника, яка передбачає забезпечення всебічного розгляду матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду від попередньої атестації. Необхідною умовою об’єктивної атестації є всебічний аналіз освітнього процесу у закладі, вивчення думки батьків, учнів та колег вчителя, який атестується тощо.
Сертифікація педагогічних працівників - це зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника (у тому числі з педагогіки та психології, практичних вмінь застосування сучасних методів і технологій навчання), що здійснюється шляхом незалежного тестування, самооцінювання та вивчення практичного досвіду роботи.
Сертифікація педагогічного працівника відбувається на добровільних засадах виключно за його ініціативою. 
6.Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівниківзакладу освіти :                 
Управлінська діяльність керівних працівників закладу освіти на сучасному етапі передбачає вирішення низки концептуальних положень, а саме:
Ø створення умов для переходу від адміністративного стилю управління до громадсько-державного;
Ø раціональний розподіл роботи між працівниками закладу з урахуванням їх кваліфікації, досвіду та ділових якостей;
Ø забезпечення оптимальної організації освітнього процесу, який би забезпечував належний рівень освіченості і вихованості випускників та підготовку їх до життя в сучасних умовах;
Ø визначення найбільш ефективних для керівництва шляхів і форм реалізації стратегічних завдань, які б повною мірою відповідали особливостям роботи закладу та діловим якостям адміністрації, раціональне витрачення часу всіма працівниками закладу;
Ø правильне і найбільш ефективне використання навчально-матеріальної бази та створення сприятливих умов для її поповнення в сучасних умовах;
Ø забезпечення високого рівня працездатності всіх учасників освітнього процесу;
Ø створення здорової творчої атмосфери в педагогічному колективі.
Сучасні положення освітнього менеджменту вимагають від керівника навчального закладу фахових компетенцій:
Ø прогнозувати позитивне майбутнє і формувати дух позитивних змін;
Ø забезпечувати відкрите керівництво;
Ø вивчати інтереси і потреби місцевої громади й суспільства в цілому, щоб визначати нові цілі і завдання;
Ø організовувати роботу колективу на досягнення поставлених цілей;
Ø працювати над залученням додаткових ресурсів для якісного досягнення цілей;
Діяльність керівника закладу визначається такими чинниками:
Ø рівнем його компетентності;
Ø обраною концепцією власної діяльності;
Ø рівнем розвитку і спрямованості організаційної культури закладу;
Ø вмінням установити ефективність освітнього процесу, якість створених умов для його проведення;
Ø вплив  на продуктивність роботи школи.
Ø однією з форм контролю діяльності педагогічних працівників, до яких належать і керівники закладу освіти, є атестація. Метою даного процесу контролю за діяльністю закладу є:
Ø найбільш раціональне використання спеціалістів, підвищення ефективності їх праці та відповідальності за доручену справу;
Ø сприяння подальшому покращенню підбору і вихованню кадрів, підвищення їх ділової кваліфікації;
Ø посилення матеріальної і моральної зацікавленості працівників;
Ø забезпечення більш тісного зв’язку заробітної плати з результатами їхньої праці;
Ø визначення відповідності займаній посаді;
Ø стимулювання їх професійного та посадового зростання.
7.  Створення в школі інклюзивного освітнього середовища
      Особам з особливими освітніми потребами освіта надається нарівні з іншими особами, у тому числі шляхом створення належного фінансового, кадрового, матеріально-технічного забезпечення та забезпечення універсального дизайну та розумного пристосування, що враховує індивідуальні потреби таких осіб.
       Право на доступну освіту зазначеної категорії дітей реалізується за бажанням батьків шляхом організації індивідуальної форми навчання.
       Категорії осіб з особливими освітніми потребами визначаються актами Кабінету Міністрів України.
8. Характеристика чинної внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладі.
 Внутрішня система забезпечення якості в закладі складається ззабезпечення та моніторингу якості освіти і освітньої діяльності.
8.1. Поточний контроль результатів навчання здобувачів освіти здійснюється впродовж навчального року, розподіленого на два семестри. Контроль здійснюється з метою оцінювання учнівських компетентностей під час усіх видів занять та самостійної роботи учнів з вивчення навчальних предметів.
8.2. Поточні і проміжні результати навчальних досягнень учнів фіксуються в класних журналах і доступні для перегляду педагогами, учнями, їхніми батьками.
8.3. Підсумковий контроль здійснюється у формі підсумкових контрольних робіт, ДПА.
8.4.Моніторинг якості освіти - це система послідовних і систематичних заходів, що здійснюються з метою виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти в країні, на окремих територіях, у закладах освіти (інших суб’єктах освітньої діяльності), встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності її заявленим цілям, а також оцінювання ступеня, напряму і причин відхилень від цілей.
Завдання моніторингу:
Ø  Здійснення систематичного контролю за освітнім процесом у школі.
Ø  Створення власної системи неперервного і тривалого спостереження, оцінювання стану освітнього процесу.
Ø  Аналіз чинників впливу на результативність успішності, підтримка високої мотивації навчання.
Ø  Створення оптимальних соціально-психологічних умов для саморозвитку та самореалізації здобувачів освіти і педагогів.
Ø  Прогнозування на підставі об’єктивних даних динаміки й тенденцій розвитку освітнього процесу в школі.
8.5 Обʼєктами моніторингу якості освітньої діяльності закладу є:
Ø здобувачі освіти;
Ø педагоги;
Ø класні керівники;
Ø батьки і громадськість та ін.
8.6. Форми і методи моніторингу у закладі є:
Ø самооцінювання власної діяльності педагогами, здобувачами освіти, адміністрацією;
Ø внутрішня  оцінка  діяльності  адміністрацією,  керівниками  методичних  об’єднань (проведення контрольних робіт, участь у І, ІІ, ІІІ етапах Всеукраїнських предметних олімпіад, відвідування уроків, заходів);
8.7.  Критерії моніторингу:
Ø об’єктивність (створення рівних умов для всіх учасників освітнього процесу);
Ø систематичність (згідно алгоритму дій, в певній послідовності (плануванням);
Ø відповідність завдань змісту досліджуваного матеріалу (чіткість оцінювання, перевірка результатів);
Ø надійність (повторний контроль);
гуманізм (довіра, повага до особистості).
8.8.Функції моніторингу:
Ø інформаційна створює масив інформації щодо якості освіти;
Ø діагностична визначає реальний стан якості освіти;
Ø оцінювальна дає кількісно-якісну оцінку об’єктів освітнього процесу у школі;
Ø коригувальна – мінімізує вплив негативних факторів у освітньому процесі;
Ø прогностична – формує стратегію і тактику розвитку освіти у навчальному закладі;
Ø управлінськавпливає на зміст і методи управлінської діяльності.

         При здійсненні моніторингу якості освітньої діяльності виявляється:

Ø встановлення зворотнього зв’язку з учасниками освітнього процесу (опитування учнів, педагогів тощо);
Ø сприяння підвищенню кваліфікації педагогічних працівників;
Ø забезпечення доступності інформації щодо результатів діяльності закладу на сайті школи;
Ø постійне удосконалення інформаційної системи закладу для створення ефективного інформаційного середовища.
8.9.Напрями моніторингу:
Ø дотримання законодавства у сфері освіти;
Ø оснащеність освітнього процесу;
Ø рівень навчальних досягнень;
Ø організація превентивної освіти дітей та молоді;
Ø професіоналізм педагогічних працівників;
Ø організація управлінської діяльності;
Ø ефективність виховних систем;
Ø виконання соціального замовлення;
Ø забезпечення доступності базової середньої  освіти.

9. Стратегічні цілі і завдання удосконалення внутрішньої системи забезпечення якості освіти.
9.1. Дотримання норм та процедур забезпечення якості освіти всіма учасниками освітньої діяльності закладу є основною стратегічною ціллю внутрішньої системи освіти.
9.2. Основні завдання внутрішньої системи забезпечення якості освіти:
Ø моніторинг ресурсного потенціалу закладу;
Ø моніторинг змісту освіти;
Ø спостереження за реалізацією освітнього процесу;
Ø моніторинг управління ресурсами та процесами;
Ø моніторинг використання інноваційних технологій;
Ø моніторинг стану соціально-психологічного середовища закладу;
Ø контроль стану прозорості освітньої діяльності та оприлюднення інформації щодо результатів;
Ø рекомендації щодо покращення цієї діяльності, стратегічне планування.
9.3. Здійснення постійного моніторингу змісту освіти полягає у періодичному аналізі навчальних планів, програм навчальних дисциплін на предмет їх відповідності навчальним потребам здобувачів освіти.
9.4. Моніторинг ресурсного потенціалу закладу полягає в аналізі відповідності матеріально-технічного, навчально-методичного та інформаційного ресурсів цілям освітніх програм, встановлення ефективності функціонування інформаційної системи школи.
9.5. Моніторинг ефективності управління ресурсами та процесами в школі полягає у визначенні планування, організації, контролю та обліку в навчальному процесі, полягає в вивченні морально-психологічного клімату в колективі.
9.6. Вивчення (діагностування) стану соціально-психологічного середовища школи.
9.7. Обов’язковою складовою діяльністю щодо покращення якості освітньої діяльності є участь у стратегічному плануванні.

10. Очікувані результати:

Ø    Отримання результатів стану освітнього процесу в закладіосвіти.
Ø    Покращення функцій управління освітнім процесом, накопичення данихдля прийняття управлінських та тактичнихрішень.
Підсумки моніторингу:
Ø  Підсумки моніторингу узагальнюються у схемах, діаграмах, висвітлюютьсяв аналітично-інформаційнихматеріалах;
Ø  Дані моніторингу можуть використовуватись для обговорення назасіданнях методичних об’єднаннях, нарадах при директору, педагогічнихрадах;
Ø  За результатами моніторингу розробляються рекомендації,приймаються управлінські рішення щодо планування та корекціїроботи;
Ø  Визначається якість планування, контроль рівня досягнень учасників освітнього процесу;
Ø  Управління якістю (виконання вимог нормативних документів);
Ø   Складання загального рейтингу навчальних досягнень здобувачів освіти та оприлюднення рейтингу на веб-сайті;
Ø  Забезпечення підвищення кваліфікації педагогічних працівників;
Ø    Впровадження політики академічної доброчесності.


Немає коментарів:

Дописати коментар